У наших попередніх публікаціях ми вже згадували фестиваль NonStopMedia: ви можете побачити, як він змінився майже за 20 років. Але ми не можемо не згадати про нього, розповідаючи про рік його створення.
На початку 2000-х Муніципальна галерея активно співпрацювала з молодими та перспективними художниками як із Харкова, так і з інших регіонів України. Однак у 2003 році співпраця нарешті трансформувалася у фестиваль у незвичному форматі «виставкових марафонів».
«Ми відкривали першу виставку. Вона висить три (а іноді навіть два) дні, ввечері третього — демонтаж, після чого ми починаємо монтувати наступну. Вранці закінчуємо, ввечері — проводимо офіційну презентацію, вернісаж. А іноді траплялося, що в просторі був не один проект, а декілька. Тоді вночі все демонтували й починалася наступна хвиля», — згадує Тетяна Тумасьян.
Перший NonStop стартував із перформансу Белли Логачової — «Шафа — внутрішня реверберація обмеженого простору». Усього за 24 дні фестивалю було відкрито 14 виставок за участю понад 20 художників. На закритті перформансу відбувся дискусійний клуб «Конференція молодих мистецтвознавців».
Від самого початку організатори хотіли привернути увагу не лише до візуального мистецтва, а й до інших напрямів — музики, театру, літератури. Результатом стало створення паралельної програми, до якої у 2003 році увійшли дві вистави Театру 19, музичний проект Андрія Лук’янова, постановка дитячого театру «Каламбур», хепенінг Білого театру та виступ гурту 5’nizza.
