Завершити цикл постів про третій рік роботи галереї ми хочемо розповіддю про трьох харківських художників: Олексія Борисова, Тагуї Барсегян і Вадима Петрова. Усі вони стали постійними авторами галереї. Наприклад, до 27 листопада 2021-го, через 22 роки, ви можете побачити у стінах Муніципальної галереї нову виставку Вадима Петрова «Фасади і задвірки мегаполіса».

А в жовтні 1999-го відкрилася концептуальна виставка Вадима Петрова «Повернення героя».
Роботи автора стали відповіддю на суспільний запит на появу якогось національного героя, Змієборця. Однак на полотні кінь цього героя був розчленований художником на зразок таблиць розбирання яловичих туш у гастрономах. Сам же герой при цьому позбувся голови.

У 2000-му році виставка Вадима Петрова повторно експонувалася, але вже в київській галереї «Ательє Карась».

«Аритмія – 1332216330» — так називалася виставка харківського художника, учасника експериментального об’єднання «Літера А», Олексія Борисова.
Вона була своєрідним творчим щоденником автора за минулі два роки.
Експозицію складали близько 40 живописних робіт, виконаних на папері та картоні крейдою, емаллю, гуашшю. Роботи Борисова просякнуті символізмом, знаками і смислами. Вони відображали стани, в яких автор перебував у той чи інший день, його емоційні, душевні та фізіологічні переживання.

У березні 99-го в Муніципальній галереї відкрилася виставка «Світ Тагуї Барсегян». На той момент художниця з Вірменії вже 4 роки жила і працювала в Харкові.

Її живопис — це таємне, приховане від чужих очей розмірковування про світ. Персонажі робіт Тагуї Барсегян — ляльки, що беруть участь у житті, як у певному дійстві, виставі, ніби підтверджуючи знаменитий шекспірівський вислів про те, що весь світ — театр. Театральність у роботах Тагуї підкреслюється й умовністю рис дійових осіб, посилюється їхньою блідістю, немов відокремлюючи білилами гриму персонажів від глядача.