У 2010 році в Муніципальній галереї відбулась виставка одного з найпотужніших фігурантів фотографічного простору колишнього СРСР, засновника концептуальної фотографії і представника Литовської школи фотографії – Вітаса Луцкуса. Експозиція включала роботи, зняті в Україні, Естонії, Башкортостані та Азербайджані.
Художник, відомий репортажним знімком, сформував свій власний альтернативний підхід до майстерності, що дало можливість автору органічно поєднати дві абсолютно протилежні основи: документальний реалізм і уяву. Почавши з репортерської фотографії, художник залишився їй вірним і в художніх пошуках. У багатьох його циклах, де присутнє бажання досягти концептуальної мети, матеріали були взяті з самого життя, а їх герої – селяни, діти міста, випадкові перехожі. Він перший “прорвав” національну замкнутість литовської фотографії і протягом довгого часу залишався “забороненим” радянським фотографом.
Варто згадати також про тісний зв’язок між українськими та литовськими художниками. Контакти з литовцями сильно вплинули на становлення групи “Час” – першого покоління Харківської школи фотографії, зокрема на творчість Бориса Михайлова, про якого ми писали в наших попередніх постах.
На той момент, завдяки плідній співпраці Посольства Литовської Республіки та Муніципальної галереї, в Харкові було представлено вже третій арт-проект, пов’язаний з мистецтвом Литви: перший представив роботи трьох представників середнього покоління литовських фотографів, другий – проект молодої художниці з Вільнюса, яка перемогла на фестивалі “Non Stop Media-5”, і нарешті, виставка з роботами класика Литовської фотографії – Вітаса Луцкуса!








