27 жовтня Віталію Куликову виповнилося б 90 років. І вже майже десять років, як його немає з нами.

Віталій Миколайович Куликов — один з тих харківських художників, хто вибудовував місцеву школу сучасного мистецтва другої половини ХХ століття. Його роботи — це поєднання точності малюнка, енергії кольору й внутрішньої дисципліни, яка ніколи не перетворювалась на холодну академічність. Він був експериментатором у межах класики — завжди шукав у звичному форму, що звучить інакше.

Куликов працював у живописі, графіці, книжковій ілюстрації, плакаті — і в кожному жанрі залишав свій впізнаваний почерк. Його лінія завжди точна, колір — чистий та продуманий, композиція — стримана, але сповнена напругою. Уміння поєднувати форму й зміст зробило його однією з ключових фігур харківського мистецького середовища другої половини ХХ століття.

Для Харківської муніципальної галереї Віталій Куликов — не просто ім’я в історії. Від самого відкриття галереї він показував тут свої нові виставки, активно брав участь у роботі художньої ради, підтримував молодших колег і завжди залишався в полі актуального мистецького процесу. Саме тому на фасаді галереї встановлено меморіальну дошку — як знак нашої спільної пам’яті.

У 2015 році, разом із галереєю VOVATANYA, ми започаткували програму «Сохраним наследие Куликова». Її мета — зробити творчість художника більш доступною, зберегти архів і продовжити його присутність у культурному житті.

У рамках програми відбувся благодійний аукціон, а також  разом з його вдовою, Іриною Александровою, було видано тритомник робіт митця: «Живопис», «Малюнок», «Печатна графіка».

З 27 жовтня до дати його пам’яті ми оголошуємо Днi Куликова. Протягом цього часу будемо ділитися історіями про його життя, творчість, учнів і сучасників — щоб нагадати, наскільки багато він зробив для харківської художньої школи і як природно поєднав у своїй творчості майстерність й пошук нового.