Кожні чотири роки, в один і той же день (вечір), 31 серпня, Ірина Данилова збирає своє волосся в колекцію кіс. Волосся як часова лінія є єдиним фізичним проявом тривалості людського життя.

Спочатку це була символічна стрижка у 1984 році перед від’їздом з рідного Харкова та України. Після закінчення Харківської академії дизайну і мистецтв символічну стрижку (довжину волосся, проведеного в навчальному закладі) виконали подруги Ірини, Олена Кудінова і Маша Глущенко. Коли Ірина запитала Олену і Машу про те, чи зможуть вони провести прощальне свято з символічною стрижкою, вони обрали вечір 31 серпня. Наступного дня пострижене волосся було продано в ательє “Паричок” за 3 рублі 20 копійок – ціну кілограма вершкового масла.

Наступний перформанс був запланований на наступний високосний рік, 31 серпня, без жодних стрижок між ними. Все волосся, що відростало було збережене в коси. Таким чином, розпочався проєкт довжиною в життя. Десята коса буде зібрана вже цього року в Муніципальній галереї.

Наразі Ірина взялася за реалізацію кількох проєктів, найстаріший з яких – чотирирічний перформанс постригу, що розпочався в її рідному Харкові. За збігом обставин, перший довічний проєкт Лінди Мері Монтано “Сім років живого мистецтва” розпочався також восени 1984 року, невдовзі після річного перформансу “Зв’язані мотузкою” з Техінгом Сьє (липень 1983 – липень 1984).

Волосся як частина людського тіла має історичну колекцію норм і табу, від розбещеності буддійських ченців і різноманітних релігійних заборон до соціальних та естетичних очікувань. Чотирирічний перформанс постригу – це феміністичне висловлювання про зв’язок між ідентичністю та жіночністю. Він присвячений усім жінкам, які втратили волосся проти своєї волі, усім особистим втратам загалом.

У 2004 році Андрій Авдєєнко організував чотирирічний перформанс Ірини Данилової “20 років потому” у Харкові в галереї “Палітра” за участі Олени Кудінової та Маші Глущенко.

31 серпня 2017 року Харків попрощався з Оленою Кудіновою. Цього разу в Муніципальній галереї відбудеться чотирирічний перформанс постригу, присвячений її пам’яті, пам’яті втрачених друзів.

      Ця виставка означає повернення мисткині до стін галереї, адже у 2014 році вона організувала кураторську виставку “Час Флюксуса” в Муніципальній галереї, а у 2015 році Ірина Данілова вже провела тут персональну виставку “Project 59”.

Стаття на сайті Ірини Данілової, де можна дізнатися більше про перформанс стриження, який відбувся 31 серпня 2024 року в АРТпідвалі:

https://www.irinadanilova.net/Shaving2024.html

Як знайти Ірину Двнілову:

https://irinadanilova.net/

irinadanilovah@gmail.com

@project595959